Рауш, Костенко, Калпакіді і Тарасов представляють дещо відмінні напрямки в російській лівій думці. Втім, для нас вони радше загальновизнані авторитети, метри, культові або, як прийнято казати в київському середовищі – знакові постаті, чиї слова допомагають повніше осмислити занепад соціальної політики на теренах СНД.
Інтерв’ю, котре ви читатимете за мить, взяли присутні на конференції колєги. Свіже, ексклюзивне, без цензорських купюр, вирізок і вставок. Щойно оббілована марксистська думка, з кров’ю соціальних антагонізмів і тельбухами впольованих режимів. Актуальне, починаючи з назви і характерного для нашого “суспільства видовищ” протистояння еліт.
Послухайте Тарасова, не ходіть на вибори.
